Престиж-зустріч з шанованою людиною

 Реалізовуючи корпоративний проект «Гордість села» в Гаврилівській бібліотеці Переріслянської ОТГ відбулась зустріч з шанованою, поважною, толерантною, доброю, ввічливою людиною з великої букви – Василем Хабайлюком. 

     Зустріч відбулась в теплій невимушеній обстановці. Завідуюча бібліотекою Марія Мельник ознайомила присутніх з біографічною довідкою Василя Михайловича, його послужним списком. Починав свою діяльність на різних посадах: зоотехніком в сільському господарстві, заступником голови Надвірнянського райвиконкому, заступником голови Надвірнянської райдержадміністрації. З 1998 - 2006 роки – голова районної ради. В 1994 році –депутат обласної ради, і поспіль три скликання депутат районної ради. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (Указ Президента України від 06.12.2001 р.).

     Із 2006 року по 2009 рік працював заступником начальника цеху НГВУ «Надвірнанафтогаз». В даний час перебуває на заслуженому відпочинку. 

    Під час бесіди за круглим столом присутні цікавилися думкою з тих чи інших питань свого односельчанина, на які гість старанно відповідав. При обговоренні різних питань виникала жвава дискусія. 

  Щирі слова подяки, міцного здоров’я висловила Василю Михайловичу завідувачка бібліотеки, а всі разом заспівали Многая і благая літа.

Виставка-істаляція "Великдень - земне причастя небом"

     Великдень – це одне з найбільших релігійних свят в Україні. Адже саме в цей святий день Ісус Христос воскрес із мертвих.

Довгоочікуваний день Воскресіння Христового є для нас невичерпним джерелом життя і радості. Ця радість переповнює небо, землю, глибинні стихії, а також наші серця. 

     У ці світлі квітневі дні ми в очікуванні величного свята Христового Воскресіння, особливо шанованого у житті кожного християнина. І не тільки тому, що приходить воно з утвердженням справжньої, квітучої та теплої весни, але й тому, що є символом перемоги життя над смертю, добра над злом, світла над пітьмою, віри - над безнадією. Христове воскресіння є основою віри християнина. 

   Український народ, споконвіку шанобливо з безмірною любов'ю готується до приходу весни, наповнюючи час Великого Посту та Пасхальний період особливою турботою про оновлення власної душі, а також окрасу родинної оселі, предметів побуту, святкового столу, різноманітних атрибутів, що супроводять і підкреслюють значущість Великодня.

   В Гаврилівській бібліотеці представлена виставка-істаляція "Великдень - земне причастя небом", де відвідувачі мали змогу ознайомитись.

Виставка-реквієм "Мужність і біль Чорнобиля".

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. 40 с, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобиль­ської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум'я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний...

У ці дні ми привертаємо увагу як української, так і світової громадськості до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації, — наших співвітчизників і жителів інших держав. Серед них і ті, хто захистив світ від страшної біди ці­ною свого здоров'я, а інколи й життя. То ж, згадаймо доземним уклоном всіх вогнеборців і ліквідаторів, які захистили не лише Україну, а й усе людство.

В Гаврилівській бібліотеці представлена виставка "Мужність і біль Чорнобиля", приурочена до річниці від дня найбільшої техногенної катастрофи ХХ сторіччя - аварії на Чорнобильській АС, яка допоможе читачам повернутися обличчям до весни 1986 року і схилити голови перед тими, хто усвідомлено й мовчки віддав за нас своє життя у ядерному котлі. Ми всі, які живемо нині, їм безмежно вдячні.

Семінар бібліотечних працівників

     Сьогодні 12 квітня в актовій залі Переріслянської сільської ради ОТГ відбувся семінар публічних і шкільних бібліотечних працівників на тему: «Бібліотеки ОТГ в контексті часу». Методист КЗК Ольга Багрійчук підкреслила вагому роль бібліотек як культурно-просвітницького, інформаційного центру громади, окреслювала завдання над якими будуть працювати бібліотеки.

     З консультацією «Бібліотеки ОТГ в контексті часу» провідний методист Надвірнянської ЦРБ Марта Кушнерчук акцентувала увагу на законодавчо-правовому факторі реорганізації діяльності бібліотек, дотриманні законодавства України у сфері адміністративної реформи та діючого законодавства у галузі культури і бібліотечної справи, методичному забезпеченні, обліку та комплектуванні книжкових фондів, періодичних видань, звітності тощо.

      За круглим столом провели обговорення з обміну досвіду роботи бібліотек ОТГ: Людмила Станчук (Волосів), Марія Мельник (Гаврилівка), Уляна Угринчук (Перерісль), Оксана Вінтонишин та Ірина Собаткевич бібліотекар ліцею (Фитьків).

    В семінарі взяла участь в.о.голови Переріслянської сільської ради ОТГ Любов Гук, яка у своєму виступі наголосила, що бібліотека сьогодні має бути установою, яка працює з людьми і для людей, стати центром інформації для розв’язання соціально значущих проблем, позиціонувати себе як важливу соціальну складову громади.

"Слідами Ісуса Христа"

    Сьогодні я прийшов до Тебе, Господи, бо мені також нелегко в моєму бурхливому, молодечому житті. На цій Хресній дорозі хочу просити у Тебе допомоги, щоби могти перенести усі випробування що чекають на мене, проситиму у Тебе сили, щоб вистояти у часі спокус. А зараз хочу просити у Тебе любові, щоб могти Тебе наслідувати до кінця.

   Вже не один рік поспіль, Марія Мельник завідувачка Гаврилівською бібліотекою Переріслянської ОТГ в часі Великого посту готує з активними користувачами, молодіжною спільнотою «Агапе», яка діє при церкві Архистратига Михаїла і організовує проведення стацій дитячої Хресної дороги. 

     Відправа цьогорічної Хресної дороги була особливою. Розпочали її в Гаврилівській церкві Архистратига Михаїла. Отець Роман Григораш наголосив, що така спільна молитва є чудовою нагодою до глибшого усвідомлення дітьми про несправедливий засуд і смерть Христа, через наші погані вчинки, а тому спонукає до глибшого співчуття і більшої любові до Ісуса Христа страждаючого. Подякував всім учасникам дитячої Хресної дороги і подарував образки.

      На запрошення завідуючої Ланчинською міською бібліотекою для дітей Наталії Яремин, ми приїхали пройти стації Хресної дороги роздумуючи про страсті Христові, страждання, що їх переніс з великої любові до нас.

     Отець Тарас Щербатюк церкви Архистратига Михаїла Ланчинської ОТГ поблагословив на добру справу і промовив до присутніх, що Хресна дорога належить до тих доріг, які найсильніше зворушують людське серце, бо на цій дорозі ми відчуваємо страсті Божого Сина і багатостраждальні материнські муки. Прославляти нашого Господа Ісуса Христа, який заради нашого спасіння перетерпів тяжкі муки і життя своє віддав із великої любові до нас, грішних, задля спасіння душ наших. Наталія Яремин подякувала всім присутнім і сказала, що не одне людське серце стрепенулося від слів, що прозвучали під час проходження стацій дітьми, не одна християнська душа роздумуючи над страстями Господніми, відчула той біль і страх, які відчув Син Божий, ідучи на смерть.

   Учасники дитячої Хресної дороги Гаврилівської бібліотеки взяли участь в районному семінарі «Духовно-моральні цінності, як гармонійна основа процесу формування світогляду дитини», організований і проведений Надвірнянською центральною районною бібліотекою для дітей ім. І.Яцури (зав. Марія Ткачук). Присутні уважно слухали як учасники душевно і мило провадили Хресну дорогу, брали участь у читанні стацій, роздумуючи про любов Господа: семінарист Іван Молитовник, Яна Олійник, Володимир Мельник, Софія Демчук, Андрій Гавкалюк, Анжеліка Хабайлюк, Анна Лавришин, Марійка Мельник, Наталія Грицяк, Павло Одокій, Діана Пилип’як, Ірина Грицяк, Надія Вельган, Софія Казюк, Владислав Воробець, Марійка Мороз, Іванна Одокій, Роман Мельник. Під музичний супровід музкерівника Василя Лацка лунав спільний спів пісень «Чи ти був на Голгофі», «Як шукати маю Бога», «Маріє гляди», «Лине пісня про Ісуса». З трепетом у серці Анжеліка Хабайлюк виконала пісню «День за днем життя проходить», а Іванна Одокій - «Я візьму тебе на руки». 

   З ініціативи о. Романа Григораша учасники дитячої Хресної дороги пройшли стації у Надвірнянському Центрі дитячої творчості. Руслана Калин, директор закладу радо прийняла нас, і щиро дякувала за такий виховний захід. Глядачі мали можливість доторкнутись до духовного, відчути перенесені рани Господні на хресті.

 

 

 

   

Сміхотерапія

   1 квітня - День сміху. Сміх – один із найсильніших захисників нашого організму від негативної дії стресу, а отже – від багатьох тілесних недуг. Під час сміху в головному мозку людини виділяються гормони щастя (ендорфіни), і вона почувається радісно, захищеними від усяких негараздів. Той, хто любить сміятися, хто сприймає життя іронічно, ніколи не захворіє на невроз. Тож цього дня обов’язково потрібно пожартувати над друзями, рідними. Жарт має бути доречним і без поганих наслідків.

    Сьогодні в Гаврилівській бібліотеці Переріслянської ОТГ відбулась сміхотерапія. Марія Мельник провела веселі і дотепні конкурси, милі і прикольні жарти, цікаву та смішну  вікторину "Торба сміху". Діти сміялися, розважалися, активно наввипередки відповідали на запитання вікторини, розповідали гуморески, анекдоти, цікаві історії із свого життя, а разом з тим виявляли бажання поспівати, інсценізувати вірші, розгадувати задачі-жарти. Сміхотерапії не було меж.

     Завідуюча бібліотекою подякувала всім присутнім, побажала щирого сміху, добрих жартів, нових дотепних вигадок і винаходів, веселих та доброзичливих друзів.

Людина сміється! Чудово! Це означає, що їй добре, спокійно, радісно. Нехай на кожному святі сміху завжди всім буде весело і затишно.
      Смійтеся на здоров’я!

Обласна акція "Березень. Читають всі"

   Гаврилівська бібліотека-філія Переріслянської ОТГ долучилася до одноденної акції «Березень. Читають всі!», яку ініціювала обласна дитяча бібліотека з метою популяризації і підтримки дитячого читання, залучення до бібліотеки нових користувачів. 20 березня 2019 року о 12 год. читачі бібліотеки зібрались на День читання казок із збірки Івана Франка «Коли ще звірі говорили» (120 років з дня виходу). В основі сюжету цих творів лежать мотиви відомих казок народів світу — українських, російських, німецьких, грецьких, індійських, сербських. Проте найчастіше він запозичував образ чи сюжет, який доповнював, розширював, надаючи творові соціальні загостреності, національного колориту. Герої казок — хитра Лисичка, хижий Вовк, мудрий Їжак, дурний Осел та інші — є носіями певних людських якостей, а самі казки під личиною вигадки криють звичайно велику життєву правду.

    Марія Мельник розпочала голосні читання з казки "Королик і Ведмідь", а за нею продовжила читати Анастасія Вельган "Вовк, Лисиця і Осел", її змінила Ірина Гавкалюк казкою "Війна між Псом і Вовком". Юля Глинчак виразно із задоволенням прочитала "Лисичка і Рак". А щоб краще діти сприймали казки, їх героїв супроводжували малюнками зображеними на мультимедійній дошці.

     Володя Мельник, Андрійко Гавкалюк, Настя Гараздюк намалювали малюнки до казок "Заяць і ведмідь", "Ворона і Гадюка", "Фарбований Лис" і взяли участь у конкурсі малюнків до казок із збірки І. Франка «Коли ще звірі говорили».

      Запросили до бібліотеки і вчителя Гаврилівського ліцею Марію Левицьку, яка виразно з інтонацією прочитала казки "Як лисиця сама себе перехитрила" і "Старе добро забувається", "Осел і Лев" і наголосила, що читання допомагає людині стати відомою та успішною. У казках Івана Франка про тварин викривається державний лад «звірячого царства», в якому панують сильні й хижі Леви, Вовки, Ведмеді, що живуть за рахунок працьовитих Ослів, покірних Баранів, несміливих Зайців. Цар звірів Лев поступається розумом вигадливому Ослу («Осел і Лев»), який перемагає і хижого владолюбного Вовка («Вовк війтом»); звірячого ворога, лютого пана Ведмедя перемагає малий, але розумний Заєць. Як і в народних казках добрий, чесний, сміливий бере гору над лихим, підступним, боягузом.

      Франко надавав казковому жанру особливого значення у вихованні дитини. Він хотів, щоб казка була для малих слухачів засобом пізнання дійсності, щоб від “казкових фікцій” думка дитини спрямовувалася “на дальший, ширший обрій життєвого змагання”. 

       Активні користувачі бібліотеки Святослав Мельник, Анжеліка Хабайлюк, Іванна Лацко з допомогою казкових персонажів інсценізували казки "Заєць та іжак", "Лисичка і Журавель", передали малому читачеві мудрий народний погляд на життєві конфлікти, оптимістичну віру в перемогу добра і правди. Сприймаючи казкових героїв, сміючись над ними або співчуваючи їм, дитина винесе звідси “перші і міцні основи замилування до чесноти, правомочності справедливості”.

    За казками "Як звірі правувалися з людьми", "Ворони і сови", "Лисичка-черничка", "Лисичка-кума", "Вовк - старшина" провели цікаву вікторину. Учасники були активні, дотепні, вдало відповідали на запитання і залишилися в гарному настрої та з позитивними емоціями.

     В останній казці збірки “Байка про байку” він веде розмову про те, як слід розуміти алегоричні образи і картини, і роз’яснює, що казка цікава не тим, що в ній є вигадка, фантастика, неправда, а тим, що “під лупиною тої неправди” вона “криє звичайно велику правду”. Казкові Осли, Барани, Вовки та Зайці викликають сміх, бо в їхніх вчинках вгадують людські стосунки, звички й хиби: “Говорячи ніби по звірів”, казка “одною бровою підморгує на людей”.

       Іван Франко вважав, що спочатку доцільно знайомити дітей з людськими взаєминами саме через казкові форми, бо гола правда життя може бути болючою для них. У багатьох його казках сильний, хитрий і підступний звір стикається з слабким, проте підступність завжди викривається, а хижак несе заслужену кару.