"Конституцію вчити. За законами жити"

   28 червня Україна відзначає державне свято - День Конституції України. Конституція 1996 року стала важливим етапом в українському державотворенні та законотворчості, у розвитку українського суспільства. Конституція проголосила Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнала людину найвищою соціальною цінністю.

     Затвердження Основного Закону держави створило юридичне підґрунтя для ефективної та раціональної розбудови політичних структур, стабілізації економіки, формування розвиненого громадянського суспільства, органічного входження України до світової спільноти.

Прийняття Конституції ознаменувало фундаментальне закріплення нашої Незалежності, навіки закарбувало волю українського народу жити у власній суверенній, соборній державі.

     З нагоди відзначення 22-ї річниці цієї знаменної дати в житті нашої країни в Гаврилівській бібліотеці відбулась тематична бесіда "Конституцію вчити. За законами жити". Завідуюча бібліотекою, Марія Мельник ознайомила присутніх з історією хронології основного закону - Конституції, з правом свободи і обов»язку громадян. Володимир Мельник, Стефанія Гереджук читали вірші "Я - українець", "День Конституції - свято велике" , а Яна Шпакович, Аліна Глинчак, Володимир Хабайлюк, Яна Петрик, Стефанія Гереджук та Володимир Мельник щиро і з радістю виконали пісню "Про Україну". Присутні мали змогу ознайомитись з книжковою виставко "Конституція - гарант державності України", яку влаштували в бібліотеці.

Бібліопікнік на природі

    Недарма говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева влітку?

    Але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. 

    Кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. Маленькі та активні користувачі Гаврилівської бібліотеки разом із завідуючою бібліотеки Марією Мельник днями вибрались на природу читати казки, оповідання, побігати за м’ячем, погратись у різні ігри: "Попади в капелюх", "Зомбі", "Стрибання в мішку", "Королю, королю чи буде війна" та "Мумія". Гра "Зомбі" -виходять по двоє і стають поруч рука в руку. По парах руки зв’язують, а вільними руками, тобто один лівою, а інший правою рукою, повинні загорнути приготований заздалегідь згорток, обв’язати його стрічкою і зав’язати на бантик.

     Таке спілкування з природою допомагає відпочити, розслабитися, набратися сил, змужніти.

"Розпочались канікули - сумувати ніколи"

     Ось і прийшло довгоочікуване літо, а з ним і літні канікули - найулюбленіша пора усіх дітей. З початком літніх канікул в Гаврилівській бібліотеці діє програма літніх читань "Розпочались канікули - сумувати ніколи".

     Літні читання сприяють створенню комфортного бібліотечного середовища, популяризації нових книг, проведенню змістовного дозвілля, творчих конкурсів, інтернет-спілкуванню. 

    Літо продовжується, тож разом з літом продовжуються і розважально-ігрові програми в нашій бібліотеці. Хоч на вулиці падає дощ, діти з великим бажанням біжать до бібліотеки. Так днями весело і цікаво пройшла вікторина «Літературний базар», відбувся конкурс «Загадкова торбина», фізкультурна розминка "Третій лишній" та "Жмурки".

     Дітям було дуже цікаво, весело, адже вони з приємністю та користю для себе провели свій вільний час.

      І в дощ і в літню спеку, ми будемо раді бачити вас у бібліотеці!

Духовна година "Отець Микола Сімкайло - Владика Коломийсько-Чернівецької єпархії"

     Рішенням Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій 2018 рік оголошений роком Божого Слова в Україні. 10 червня, в день свята Пресвятої Євхаристії, з благословення місцевого пароха о. Романа Григораша та за сприяння Молодіжної спільноти Божої любові в приміщенні Гаврилівської бібліотеки відбулась духовна година "Отець Микола Сімкайло - Владика Коломийсько-Чернівецької єпархії, яку розпочав з благословення о.Роман. Марія Мельник, завідуюча бібліотекою ознайомила з добіркою матеріалів про Владику Миколу Сімкайла.

     Присутні із задоволенням переглянули фільм про світоча Христової Церкви незламного воїна Христового єпископа Коломийсько-Чернівецької єпархії Владику Миколая Сімкайла. Голова молодіжної спільноти “Агапе” семінарист Івано-Франківської Духовної Семінарії брат Іван Молитовник розповів парафіянам біографію владики Миколая, його життєвий тернистий шлях, сповнений важкими труднощами та переслідуваннями.

Преосвященний Владика Кир Микола Сімкайло, син Михайла та Анни, народився 21 листопада 1952 року в м.Караганді, де відбували заслання його батьки за участь в УПА. У 1963 році батьки повернулися в Україну, і Владика Микола вступив до Підпечарської восьмирічної школи, яку закінчив в 1967 році. У 1967-1969 роках навчався в Угорницькій середній школі. Відтак вступив до Івано-Франківського технічного училища №1, після закінчення якого здобув фах слюсаря-ремонтника промислового обладнання (до жодного вищого навчального закладу як «син націоналістів» не міг поступити). Родина Сімкайлів була близько знайомою з Єпископом підпільної УГКЦ Павлом (Василиком), який часто відправляв Богослужіння в їхній хаті. Бачачи ревність у духовному житті Миколи та Григорія (молодший брат), Владика Павло ознайомив їх зі становищем УГКЦ і запропонував стати священиками. З того часу, до і після виконання військового обов’язку, брати почали наполегливо студіювати богословські науки в підпільній духовній семінарії. 15 травня 1974 р. в с.Підпечари під час Божественної Літургії Владика Павло (Василик) уділив Миколі дияконські і священичі свячення. У той момент розпочався тернистий шлях підпільного священика: переважно вночі їздив по станицях УГКЦ Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей, несучи людям Боже Слово, відправляючи Святі Літургії, уділяючи Святі Тайни.

     У серпні 1987 року о.Микола разом з групою українського духовенства, монахів і мирян, на чолі з Владиками Павлом (Василиком) і Софроном (Дмитерком) оголосив, що виходить з підпілля. Він був членом делегації, яка виборювала права УГКЦ в Москві, а також ланцюгового голодування, що тривало з 19 травня до 24 листопада 1989 року.

16 червня 1989 року в Івано-Франківську відбулася 50-тисячна демонстрація вірних і прихильників УГКЦ, під час якої о.Микола відслужив Панахиду і виголосив проповідь на могилі Січових Стрільців, за що був заарештований на 15 діб.

28 січня 1990 року після Служби Божої перед закритим Катедральним собором Святого Воскресіння Голова облвиконкому урочисто передав ключі від храму єпископам УГКЦ.

20 лютого 1990 року Грамотою Владики Софрона (Дмитерка) о. Микола був призначений парохом цього храму і деканом Івано-Франківського деканату, а також директором благодійної організації “Карітас”.

   Для поглиблення теологічних знань упродовж 1991-1995 років закінчив Теологічно-катехитичний духовний інститут. Нагороджений нагрудним хрестом з прикрасами, мітрою, грамотою і медаллю Вселенського Архиєрея Івана Павла II “Почесний Хрест за Церкву та Вселенського Архиєрея”, почесними грамотами та відзнаками.

2 червня 2005 року номінований Єпархом Коломийсько-Чернівецьким УГКЦ. Єпископська хіротонія Владики Миколи Сімкайла відбулася 12 липня 2005 року, на празник Святих первоверховних апостолів Петра і Павла, в Катедральному соборі Святого Воскресіння м.Івано-Франківська.

    Введення на престол Коломийсько-Чернівецької єпархії Владики Миколи Сімкайла відбулося 13 липня 2005 року, на празник Собору святих апостолів.

     21 травня 2013 року, в реанімаційному відділенні Коломийської районної лікарні, раптово відійшов до вічності владика Миколай Сімкайло. Причиною смерті стало хворе серце.

Свято друзів

     Дружба - це взаєморозуміння і безкорисливість, щирість і довіра, спільні інтереси і точки дотику. Друг ніколи не залишить у біді і завжди прийде на допомогу. Не буде байдужим, може тільки до дрібниць, які і так всім заважають. Він або вона сповнені відвертості, але немає більш надійної людини, щоб зберегти якусь важливу таємницю. Позитивність дружніх відносин важко заперечити. Вона цінувалася завжди і в усі часи.

     Щорічно 9 червня у світі відзначається Міжнародний день друзів. Хоча ця святкова дата вважається неофіційною, але привід для її створення не втратив своєї актуальності. У нашій країні, на жаль, про нього знають зовсім небагато. Однак з кожним роком він набирає все більшу популярність.

     Міжнародний день друзів - це день незалежно від життєвих обставин, ми згадали про своїх друзів і порадували їх. Він може стати відмінним приводом для того, щоб зібратися всім разом галасливої дружною компанією і поділитися новинами. Особливих традицій і звичаїв святкування цієї дати немає.

     Справжні друзі відклали свої справи і завітали до Гаврилівської бібліотеки, щоб побачитися з тими, кого давно не бачили. Друзі розказували про свої плани, почуття, ділилися сокровенним, обмінювалися компліментами.

     Дружбу прийнято визначати як безкорисливі взаємини між людьми, які засновані на довірі, щирості, взаємних симпатіях, загальних інтересах і захопленнях. Саме довіра і взаємне поважне ставлення до думки друга є обов'язковими ознаками дружби.