пʼятниця, 28 квітня 2017 р.

Урок пам’яті Чорнобильської трагедії.


26 квітня 1986 р. Україна стала жертвою смертоносної катастрофи, спричиненої вибухом на четвертому блоці Чорнобильської атомної електростанції. Вже 31-у скорботну річницю ми живемо у післячорнобильській ері, під знаком зловісної зірки, у чорному болі.    Гіркий запах Чорнобилю, що тепер асоціюється в українців із небезпекою "мирного атому" назавжди увійшов у долю України.  Чорнобильська трагедія вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом невідомої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватимуть не одне покоління.
    В Гаврилівській бібліотеці пройшов урок пам‘яті Чорнобильської трагедії. Про причини катастрофи в Чорнобилі, її наслідки, про пожарників, які першими гасили пожежу, про трагічні події розповіла зав. бібліотекою Марія Мельник для присутніх. Учні: Марійка Дідоводюк, Вероніка Приймак, Діана Андрусяк, Наталія Дужак та Аліна Пинчук  читали вірші, присвячені цій події, ділилися роздумами, а також переглянули книжкову виставку "Мужність і біль Чорнобиля".

неділя, 23 квітня 2017 р.

Мозковий штурм "Здоров’я у твоїх руках".

     7 квітня Міжнародне співтовариство відзначає Всесвітній день здоров'я.  Це свято було засновано на честь створення Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка об'єднала у своїх рядах представників 191 держав світу.  Цього дня в 1948 році набув чинності Статут Всесвітньої організації охорони здоров’я, підписаний у липні 1946. З 1950 року Всесвітні дні здоров’я відзначаються щороку 7 квітня, і щоразу вони присвячені певним темам.                           Цьогорічна  тема Всесвітнього дня здоров’я  -  депресія.  Депресія – це захворювання, яке характеризується постійним станом зневіри і втратою інтересу.  Від депресії страждають люди різного віку, всіх категорій населення і в усіх країнах. Ризик депресії погіршується бідністю, безробіттям, життєвими подіями, такими як втрата близької людини або розрив стосунків, фізичною хворобою і проблемами, викликаними алкогольною чи наркотичною залежністю. Девіз цьогорічної кампанії: «Депресія: поговорімо».
     В бібліотеці було проведено  мозковий штурм "Здоров’я у твоїх руках".  Марія Мельник, завідувачка бібліотекою  розповіла про здоров’я, яке треба шанувати і примножувати, а не витрачати, а також про різні проблеми зі здоров’ям, яке непокоїть людство.
     Модераторами мозкового  штурму були Віта Куєвда та Наталія Олійник, які ставили питання і присуджували бали за відповіді учасникам. А також присутні слухали приказки, прислів’я та вислови відомих  і знаменитих людей про здоровя.
     Цікавою та захоплюючою була дискусія про здоровий спосіб життя для учнів.     







середа, 19 квітня 2017 р.

Великодній кошик

     Великдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті. У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), освячуються великодні кошики із пасками, крашанками та іншими стравами.
     Є в українців добра традиція – святити їжу на Великдень у новому кошику. Так як традиційно радують себе обновками на це свято, так і для свяченого готують обновку.
Кошики, спеціально для великоднього обряду посвячення паски, виплітаються селянами і майстрами–ремісниками ще заздалегідь, плетуть їх із фарбованої лози, з ажурними краями.
Існує традиція заквітчувати їх миртом, аспарагусом, барвінком, квітами і кольоровими стрічками. До кошика кладуть гілочку свяченої верби і покривають кошик гарною вишитою серветкою або рушничком.
     Прикрашання кошику зеленню – це символ вічного життя та безсмертя. Вишитий рушник символізує життя і долю. Це багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом. Нитка символізує життя. Плетіння нитки є також символом вічності, бо це процес, який можна продовжувати безконечно.
     А ще під час освячення у кошик ставлять свічку, яка повинна нагадувати нам про Ісуса, який є Світлом для світу. Свічка – світло, яке виноситься назовні між людей.
     Підбір продуктів у кошику не є випадковим. Кожен продукт має символічне значення. Що ж можна нести святити до церкви, а що – не бажано?
     Про продукти у великодніх кошиках та їх значення розказували на засіданні клубу «Берегиня», яке проходило в бібліотеці, а також організовано виставку "Великодній кошик" для користувачів нашої бібліотеки.

вівторок, 18 квітня 2017 р.

Великодні гаївки.

     Великодні традиції – це також і гаївки, які є весняними піснями. Великодні гаївки виконують лише протягом кількох днів на рік. Припадає це на Великодні свята. Кожна місцевість має свої традиції гаївок. Вони відображають особливості кожного регіону. Проте всі вони зводяться до танцювально-ігрових елементів, а також співів, які є обов’язковою частиною усіх гаївок. Так як до Великодня триває завжди великий піст, тому розваги починаються тільки на свята. Після служби Божої молодь та діти залишаються та починають виконувати гаївки. Традиційно це триває усі 3 дні Великодніх свят. Гаївки ведуть свій початок ще з дохристиянських часів. Вони є дуже важливим елементом народного фольклору, які, можливо, дещо змінюються з плином часу, проте не втрачають своєї важливості у розвитку української культури.
     Пополудні, після Великодньої служби Божої, біля нашої церкви пройшли великодні молодіжно-дитячі забави, до яких долучилася і наша бібліотека. Згідно стародавніх традицій діти бавилися в жмурки, водили «Подоляночку», особливо полюбляли бігати «хвоста». Весело та цікаво було дітворі брати участь у проведенні таких гаївок, адже це для них щось нове. Також проводили гаївки семінаристи Іван Молитовник та Дмитро Щербатий.
     Серед маленьких дітей популярною є гаївка «Соловійчику». Дівчата беруться за руки і водять колом гаївку, а всередині кола ще одна дівчинка, яка традиційно виконує дії, про які співають інші.
     Гаївок є дуже багато.   Бажаємо усім долучитися до Великодніх гаївок!


пʼятниця, 14 квітня 2017 р.

Толока

     Вже стало традицією кожного року проводити передвеликодню толоку. У рамках всеукраїнської толоки в нашому селі організували передвеликоднє генеральне прибирання свого рідного села, вулиці, берегів річки, ставків. Зібралися односельчани, серед них місцеві підприємці, сільський голова, працівники сільської ради. Наша бібліотека також долучилися до прибирання території біля бібліотеки. Щоб було чисто і красиво в нашому селі ми загрібали старе листя і прибирали сміття, білили дерева, бурдюри.
     Хочеться, щоб до Великодня село набуло святкового вигляду і від цього у людей був гарний святковий настрій.

неділя, 2 квітня 2017 р.

Хресна дорога

     В часі Великого посту наша бібліотека організувала і провела Хресну дорогу з дітьми, щоб ще і ще раз згадати і прославляти нашого Господа Ісуса Христа, який заради нашого спасіння перетерпів тяжкі муки на Хресній дорозі і життя своє віддав із великої любові до нас, грішних, задля спасіння душ наших. Хресна дорога належить до тих доріг, які найсильніше зворушують людське серце, бо на цій дорозі ми відчуваємо страсті Божого Сина і багатостраждальні материнські муки.
     Марія Мельник, завідувачка бібліотекою підготувала і провела з учнями 4-х класів Гаврилівської ЗОШ дитячу Хресну дорогу. Щоб все виглядало урочисто, закупила матеріал на накидки для учасників, а Оксана Кейван, жителька села пошила їх. Ведучими Хресної дороги була Тетяна Федоришин та Настя Лацко. Брали участь також класні керівники Оксана Хабайлюк та Галина Гавкалюк, учень 3-A кл. Володимир Мельник та муз. керівник Роман Мельник. Хресна дорога проводилась спочатку в школі, а потім запросили до нашої цекви Архистратига Михаїла.
     Мабуть, не одне людське серце стрепенулося від цих слів, що звучали під час проходження стацій дітьми, не одна християнська душа, роздумуючи над страстями Господніми, відчула той біль і страх, які відчував Син Божий, ідучи на смерть.
     Ще одну Хресну дорогу "Кровавий слід... Дорога на Голгофу...» провела Гаврилівська ЗОШ, в якій наша бібліотека також прийняла активну участь. З ініціативи о.Романа Григораша Хресну дорогу відправили в нашій церкві, а потім в церкві Воздвиження Чесного Хреста Господнього с.Середній Майдан.
     Відправа цьогорічної Хресної дороги була особливою, бо показала страждання Матері Божої, яка слідами Сина ішла на гору смерті. Після розважання отці, директор школи Іван Приймак подякували всім учасникам,організатору Світлані Сідляр і муз. керівникові Василеві Лацко.