"Світлішає на світі, коли радіють діти"

     1 червня – Міжнародний День захисту дітей, який відзначається щорічно у багатьох країнах світу. Діти – це наше майбутнє, а значить майбутнє нашої держави. Ми маємо зігріти теплом і любов'ю кожне дитяче серця, щоб наші сини і дочки знали, що ми їх дуже любимо і хочемо їм радісного й безхмарного дитинства! Дуже хочеться, щоб діти в усьому світі щодня, щохвилини були радісними і щасливими, відчували мамине тепло, ласку і батьківське міцне плече. Дитинство – це чудова пора сподівань та здійснення мрій.

     Напередодні цієї дати завідувачка бібліотекою Марія Мельник підготувала і дистанційно провела свято до дня захисту дітей «Світлішає на світі, коли радіють діти».

    Учасники: Світлана Андрусяк з своїми діточками Веронікою та Захаром, Світлана Гавкалюк, Анна Грицяк, Вікторія та Вероніка Демчук, Галина Романюк з своєю дочкою Яною, Оксана Сідляр з своїми дочками Тетяною і Анною, Наталія Ців’юк, Вікторія Приймак, Соломія Лахманюк, Анастасія Андрусяк.

    Окрасою онлайн-свята були пісні «Діти України» та «Любіть Україну» у виконанні Христини Хабайлюк, Софії Демчук. Також порадувала глядачів Вероніка Андрусяк своїм танцем «Нехочуха» та піснею «Ой за гаєм, гаєм».

    Дитинство – найщасливіший час для багатьох з нас, ми завжди з теплими почуттями згадуємо роки нашої молодості й дитинства, так давайте ж робити всі зусилля, щоб наші діти, діти нашого часу могли з посмішкою через кілька років згадувати ті роки, коли вони були маленькими, коли вони росли, і входили в доросле життя. 

      Дорогі діти. Закінчується наше свято. Але літо лише починається. Ми бажаємо вам мирних, веселих, радісних, змістовних канікул, добре відпочити, набратися сил і приходити до нас в бібліотеку. До нових зустрічей!

Свято вишиванки

   В третій четвер травня 21 числа Україна святкує всесвітній День вишиванки. Це свято покликане сприяти єдності і культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу, зберігати споконвічні народні традиції носінню етнічного вишитого одягу.

    Вишиванка – символ, який єднає українців незалежно від мови, якою вони спілкуються. Українську вишивку називають «молитвою без слів», а сорочка-вишиванка – є головним оберегом людини. Українська вишиванка присутня всюди: без неї не обходиться жодне національне свято, вона є невід’ємним елементом гардеробу людей, нею оздоблюють інтер’єр, без вишитого рушника важко уявити будинок справжнього українця... У ній розповідаються історії, пишуться долі.

      У цей день кожен охочий долучається до свята, одягнувши свою вишиванку. Цьогоріч через карантинні заходи немає можливості вийти всім разом і одягти вишиванки. А тому активні користувачі Гаврилівської центральної бібліотеки підтримали ідею відзначити це свято в онлайн режимі. Тож пропоную переглянути відеосюжет про вишиванку.

     У святі брали участь: Вікторія Куєвда, Андрій Гавкалюк, Володимир Мельник, Наталія та Ірина Грицяк, Вікторія Коваль, Іванна Іванишин, Роман Гавриляк, активні читаючі сім’ї: Мар’яна Грицяк з дочкою Анною та Тетяна Богдан з дочкою Веронікою. Мелодійним співом зачаровували глядачів Марія Пилип’як з дочкою Галиною та онучками Соломією, Христиною, Марією, Софією, Вікторією, Веронікою з піснею «Вишиванка», Анжеліка та Віталіна Хабайлюк – «Бабусина вишиванка», Яна Олійник – «А сорочка мамина», Володимир Коваль – «Два кольори».

    У відеосюжеті показані надзвичайно гарні роботи майстрині вишивальниці Марії Лавришин, яка неодноразово була гостем зустрічі в бібліотеці.

    В.о. старости Василь Грицяк привітав всіх односельчан з Днем вишиванки, побажав здоров’я, миру, гарного настрою та подякував організаторам і учасникам дійства.

"Матуся рідна, ти джерело мого життя"

       Мати — всьому початок. Мати — берегиня роду, домашнього вогнища. Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину. Мама! Мати! Матуся! Скільки спогадів, тепла та ласки приховує це магічне слово, бо називає людину, чия любов не знає меж, чиїми грудьми вигодувала цілий світ. Це перше слово, мовлене нами, на все життя залишається дорогим у серці. У хвилини радості й печалі пташкою надій злітає з наших уст, тамує біль. 

     У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, теплий весняний вітер приносить свято Матері. День матері, одне із найбільш зворушливих свят, що несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, пробачить, навчить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що. 

    Напередодні цього свята завідувачка Гаврилівською центральною бібліотекою Марія Мельник в період карантину підготувала і дистанційно провела родинне свято «Матуся рідна, ти джерело мого життя». 

        Учасники: Світлана Гавкалюк, Аня Грицяк, Ірина та Наталія Грицяк, Володимир Мельник, Андрій та Ярослав Гавкалюк, Іванна Лацко, Яна Олійник, Софія Демчук вітали матерів теплими, ніжними словами та дарували їм квіти. Адже Мати – це та, хто дала їм життя, дала можливість з’явитися на цей світ, побачити сонце та небо, пробігтись зеленою травицею, проявити себе у цьому світі. Навіть, коли мама багато чого забороняє їм робити, життя, яке вона дала, дає можливість синам і дочкам проявити себе, творити, працювати, нести добро і тепло своєї душі ближнім.

      З любов’ю і трепетом у серці Іванна Одокій та Христина Хабайлюк дарували матерям пісні "Мамочка-матуся" і «Рідна мати моя». 

     Вам, любі наші матері, щастя земного, здоров'я доброго, хай горе обминає родини ваші, а Матір Божа вас оберігає.