неділя, 28 березня 2021 р.

Хресна дорога ненародженої дитини

     «Призначено людині раз народитися і раз померти. Я ще не народився, а вже зазнав смерті. Різні є хресні дороги, над якими роздумують люди, бо вони з'єднані з Тобою, Христе, знаходять роздуми для свого земного життя, яке через випробування веде їх до смерті ». Такими словами розпочалася Хресна дорога ненародженої дитини, яка пройшла онлайн 28 березня за ініціативи завідувачки Гаврилівською центральною бібліотекою Марії мельник у співпраці з братом Іваном Молитовником та за підтримки пароха села о. Романа Григораша.
      Дуже актуальною в наш час є тема вбивства ненароджених дітей у лоні матері. Хресна дорога ненародженої дитини - це символічне звернення вбитих дітей до батьків, лікарів, авторів законів, які дозволяють вбивство, до всього суспільства, в якому позбавлення життя невинної дитини, на жаль, вважається нормою.
    В 14 стаціях, які озвучили учасники Вікторія та Влада Куєвди, Ростислав Пилип’як, Марія Мельник, Анастасія Литвинишин, Аліна Романюк, Ірина Грицяк, Андрій Гавкалюк, Володимир Мельник, Вероніка Мартишкіна, Роман Гавриляк, Діана Пилип’як, Анжеліка Хабайлюк, Іванна Лацко, Павло Одокій, Ілона Гвоздянчук, Анна Олійник, Софія Демчук, історія маленького життя відома тільки кільком людям, які вважають, що мають право ним розпоряджатися. Ця історія переказана від імені дитини, яка відчуває, що її поява на світ небажана. 
     Абортована дитина проходить свою Хресну дорогу, як і Спаситель: вона також ні в чому не винна, хіба, що у своєму існуванні, їй так само винесли вирок: "Розпни!" - вона також приймає мученицьку смерть. Після кожного розважання брат Іван Молитовник просив Бога відвернути надалі вбивство дітей у лоні матері і помолитися «Отче наш» та «Богородице Діво».
     Отець Роман наголосив, що цією Хресною дорогою діти хотіли достукатися до людського сумління і показати всю повноту цінності дару життя, кожної людської душі, з перших секунд її зачаття. Бог, заставляючи дитяче серце битись в утробі матері, вже має стосовно неї свої плани і тільки Він може вирішити її подальшу долю.







четвер, 25 березня 2021 р.

Дарунки бібліотеці

  Найважливішою складовою діяльності бібліотек – є поповнення фондів новими надходженнями. Потрібно дарувати книги та робити добрі справи, адже це ніколи не пізно. Подаровані книги стануть справжнім скарбом для читачів, хто любить читати.
   На днях до Гаврилівської центральної бібліотеки завітали: кандидат у народні депутати України Руслан Кошулинський, Михайло Ноняк, депутатка районної ради Тетяна Пришляк від благодійного фонду Олександра Шевченка з чудовими подарунками для наших користувачів. Це сучасна українська, історична, націоналістична та дитяча література.
      Староста села Василь Грицків , хороші друзі ( Світлана Гавкалюк, Владислава Бабчк та Марія Кінаш) долучилися до доброї традиції і також подарували для бібліотеки нові книги.
  Завідувачка Гаврилівською центральною бібліотекою Марія Мельник щиро дякує всім за подаровані книги.                     








субота, 20 березня 2021 р.

Літературний онлайн-марафон «Поезія – слово! Поезія – пісня! Поезія – вільна душа!»

                                                                «Поезія – це завжди неповторність,
                                                                Якийсь безсмертний дотик до душі»…                                                                                                                     Л. Кастенко 
                                                                                                                              
 

21 березня, в день весняного рівнодення, за рішенням ЮНЕСКО вже вкотре відзначається Всесвітній день поезії. Поезія збагачує наш внутрішній світ, оскільки вірші спонукають мрії втілювати в реальність, фарбуючи життя в насичений колір.
      В Гаврилівській центральній бібліотеці до Всесвітнього дня поезії завідувачка бібліотекою Марія Мельник провела літературний онлайн-марафон «Поезія – слово! Поезія – пісня! Поезія – вільна душа!». 
   Ліна Костенко - українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії нещодавно святкувала свій день народження (19 березня). Її поезія – про жінку, любов, красу рідної мови і України – це словесна зброя, яка надихає і окриляє. Сила волі та її незламність вражають. 
Вірші поетеси  глибоко проникають в душу. Читачі з великим задоволенням читають її поезію "Страшні слова, коли вони мовчать", Очима ти сказав мені: люблю", яку читали Вероніка Мартишкіна і Марія Мельник.
 29 березня 1881 року в с. Білі Ослави Надвірнянського району народилася Марійка Підгірянка (Марія Омелянівна Ленерт) – відома галичанка, українська поетеса та освітянка. До 140-річчя від дня її народження   звучала поезія «Отче наш», «Ісусе наш», «Молитва», «Молитва дітей», «Моя мама», «Дарунок з ярмарку», «У сумерку сірім», «Я є українка», «Пробудження» у виконанні Наталії та Ірини Грицяк, Вероніки Богдан, Софії, Вікторії та Вероніки Демчук,  Елеонори Тимчук, Анни та Тетяни Сідляр, Андріани та Злати Пинчук, Анастасії Лукач, Надії Бабчук та Ганни Сідляр.
  В книгозбірні облаштована книжкова поличка "Поезія єднає серця". До уваги користувачів пропонуються збірки поезій "Ліна", "Вибране", "Маруся Чурай" і ін.
  Всесвітній день поезії – чудова нагода згадати великих поетів, залучити якомога більше молоді та дорослих до мистецтва поетичного слова, привернути увагу до творчої спадщини українських та зарубіжних поетів-класиків, сучасних авторів, утвердити позитивний імідж поезії як мистецтва, відкритого людям.







неділя, 14 березня 2021 р.

Літературна година "Я сильна. Я спрагла. Я знову щаслива..."

     Марія Вайно... "Жінка з келихом дощу". Гарна, ніжна, світла людина. В її житті не все було просто, однак за все дякує Богу. Вона любить творити, бо для неї це "надзвичайний процес, який приносить незрівнянне ні з чим відчуття". У її творах звучить тема любові, що через страждання таки перемагає. Якщо в поезіях можуть мати перевагу особисті переживання, то в новелах, ескізах, образках Марія Вайно розкривається як глибокий психолог, чуйна людина до людської щастя-долі, а то й - важкого хреста, під яким несила й горбитися.
     Справжніми знахідками можна вважати новели "Бенефіс", "Фатум", "Черниця в миру". У цих творах як і в інших все правдиве, цілісне, життєве. В них доброта і довіра, біль і прощення, смуток і світла надія. І головне, на наш погляд - щирість і простота... Можна лише порадіти з того, що вірші Марії Вайно не залишаються суто особистими. Вони стосуються й наших почуттів, наших переживань, наших роздумів. Такими словами розповіла про авторку завідувачка Гаврилівською центральною бібліотекою Марія Мельник в літературній годині "Я сильна. Я спрагла. Я знову щаслива…", яка відбулася в бібліотеці та онлайн. Це цікава, несподівана, талановита письменниця, кінодраматург, ніжний лірик, глибокий психолог, неординарний митець.
     Присутні ознайомилися з творами Марії Вайно, які були викладені на виставці "Я сильна. Я спрагла, Я знову щаслива..."
     Читали вірші Мирослава Клим’юк "Запізніла зустріч", "А скрипка здригалась"; Катерина Кінаш «Україні», «Материне»; Іванна Одокій «Рідне»; Тетяна Коваль «Знову тихо сповзає ніч»; Тарас Воробець «І радощі, і біль – в нас все було»; Віктор Шабадас «Задума».












понеділок, 8 березня 2021 р.

Шевченківські читання

     Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу.
     Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: вже цілих два століття навесні Великий Кобзар приходить до нас, і щороку новим, неповторним.
   9 березня - день народження великого поета, людини світлого розуму, чистих помислів і трагічної долі - Т.Г.Шевченка.
     10 березня - це той день, коли людство вшановує пам’ять генія, що увійшов у безсмертя. 
     Ці дві дати злилися в одну - Шевченківські дні. Протягом недовгих літ життя Тарас Шевченко зорав свою ниву і засіяв її словом добра, любові, правди та волі.
  Завідувачка Гаврилівською центральною бібліотекою Марія Мельник кинула чисті зерна великої вдячності на Шевченкову ниву і провела Шевченківські онлайн читання. Учасники: Анастасія Андрусяк, Вероніка Богдан, Соломія Лахманюк, Василь Сідляр, Яна Олійник, Марія Мельник, Вікторія Коваль, Вікторія Приймак, Анна та Тетяна Сідляр, Святослав Гринишин, Вікторія Павлюк, Тетяна Воробець із задоволенням читали напам’ять вірші поета «Сон», «Думка», «Садок вишневий коло хати», «Світає, край неба палає», «Настала весна», «Лілея».