четвер, 22 лютого 2018 р.

Свято української мови.


     21 лютого - Міжнародний день рідної мови, свято української мови - одне з найцінніших надбань, які створили і залишили нам наші попередники. За недовгий час свого існування це свято стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен з нас має змогу відчути себе частиною свого великого народу.
     Мова - це великий дар природи. У світі налічується близько три тисячі мов. І у кожного народу вона своя. І серед них, ніби запашна квітка у чудовому букеті - українська мова. Наш народ створював свою мову віками. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнано світом. Скільки не звертався б до неї, а кожного разу відкриваєш для себе щось нове.
     В Гаврилівській бібліотеці до Міжнародного дня мови відбулося свято «Солов’їна барвінкова, українська рідна мова» Про велич і красу української мови розповіла бібліотекар Марія Глинчак. Учні Наталія Олійник, Валентина Сідляр та Тетяна Федоришин старанно декламували вірші Оксани Забужко "Рідна мова", Дмитра Білоуса "Рідне слово" та Юрія Шкрумеляка "Молитва за рідну мову". Проведена вікторина "Знавці рідної мови", де учасники активно і жваво відповідали на запитання. 
     В бібліотеці представлена виставка "Мова - наш всенародний скарб". Запрошуємо всіх бажаючих до її перегляду.

пʼятницю, 16 лютого 2018 р.

Година-пам’ять «Вони помирали, щоб жила Україна»

     Події, які чотири роки тому розгорнулись на очах у мільйонів українців і всієї міжнародної спільноти, надовго закарбувались у пам‘яті. Ми стали свідками колосальної зміни свідомості цілої нації. Тоді багатомільйонна країна кинула виклик системі, яка руйнувала все українське і затягувала її в імперські тенета. Безстрашно вийшовши на вулиці, українці одностайно висловили свою незгоду зміні зовнішньополітичного вектору, що могло забрати останні надії на демократичне майбутнє України. Вісімнядцятого лютого тодішня влада почала жорстоку бійню на київському Майдані. Та попри сподівання, знайшлися сміливці, які не злякалися, не втекли, вони вперто стояли на барикадах. Україна пережила одні з найтрагічніших днів своєї історії. 
     Година-пам’ять приурочена героям Небесної сотні «Вони помирали, щоб жила Україна», вже традиційно четвертий рік поспіль організовує завідуюча бібліотекою Марія Мельник в Гаврилівській бібліотеці. 
     Під орудою отця Юрія Виксюка з молитви розпочали годину пам‘яті. Ведучі Христина Хабайлюк і Роман Мельник за сценарієм відтворювали ті страшні події 2014 року. 
   Учасники: Анастасія Литвинишин, Володимир Мельник, Христина Данчишин, Діана Урбанович, Тетяна Бойко, Віктор Федюк, Віктор Торб’як, Павло Олійник, Павло Одокій, Іванна Іванишин читали поезію, приурочену тим подіям, спогади очевидців. 
     Іванна Одокій прочитала вірш «Сто сердець вже б’ються у вогні” нашої односельчанки Галини Чик, яка не була байдужою до тих страшних лютневих днів, коли почались масові вбивства, здавалось, що світ провалюється під ногами.
      Баладу Нестора Чира «Розмова на світанку» з трепетом у серці продекламували Наталія Петрик, Тарас Воробець та Віктор Шабадас. 
     Звучали пісні «Серце плакало» і «Небесна сотня білих журавлів» у виконанні Іванни Одокій, «Дай Боже сили нашим солдатам» прозвучала від Христини Хабайлюк. 
     Закликали до єдності виступи в.о. старости села Василя Грицяка та депутата обласної ради Василя Сенатовича, волонтер Зеновія Дробаха. 
     Марія Мельник ознайомила учасників та гостей з представленою виставкою –інсталяцією «Героям слава» та альбомом "Відважні герої твої, Гаврилівко".
     Під мелодію гімну Небесної сотні учасники передавали з рук в руки запалену свічку, а всі присутні запалили стрітенські свічки. 
     Ми всі боролися за Україну! Імена героїв, чиї життя обірвала підступна ворожа куля, чия кров окропила київську бруківку взимку 2014 року, навіки вписані в священну книгу народної пам‘яті. 
   Хвилиною мовчання вшанували пам’ять про загиблих Героїв Небесної сотні. А на завершення прозвучав гімн України.