Як тільки не називають цю видатну людину! Кобзарем, незбагненим апостолом, Пророком нації, навіть українським Леонардо да Вінчі… Його постать ототожнюють з Україною, особисте життя досліджують уздовж і впоперек, а у віршах дошукуються не розгаданих попередниками кодів та послань. Але для більшості простих людей Шевченко залишається просто чудовим художником і взірцевим поетом, твори якого переживають століття й без жодних труднощів знаходять шлях до кожної душі. Тарас Григорович Шевченко – наша гордість і слава… Саме його нелегкій долі й геніальним творам присвячено театралізоване свято «Світлиця Шевченківського заповіту», яке відбулося 9 березня в Гаврилівській центральній бібліотеці.
Говорячи про творчість видатного митця, не можна оминути власне його геніальні твори. Тож протягом зустрічі до уваги присутніх були представлені художні декламування віршів «За сонцем хмаронька пливе…», «Заповіт», «Тече вода з-під явора…», «Зацвіла в долині червона калина», «Садок вишневий коло хати», «Лілея», «Плавай, плавай лебедонько» та інсценізації із поем «Сон», «Княжна», «Причинна», «Наймичка» у виконанні Стефанії Гереджук, Івана Вельгана та Анни Грицяк, Володимира Мельника та Анастасії Литвинишин, Яни Олійник та Софії Демчук, Вероніки Богдан, Наталії Варищук та Романа Гавриляка, Тетяни Стрільчук, Ірини та Наталії Грицяк, Іванни Лацко, Анастасії Лукач, Анни та Тетяни Сідляр. Музичний твір «Думи мої…» старанно виконала на скрипці Вікторія Юрчак. Ведучі свята були Тетяна Бойко та Вікторія Юрчак. Співали пісні: Анжеліка Хабайлюк «Відкриваю кобзар», Тетяна Король «По діброві вітер виє», де Вікторія Юрчак підігравала на скрипці.