середу, 23 травня 2018 р.

Флеш-моб "Україна - європейська держава"

                       Ми - українці, і це звучить гордо.
                       Вивчи історію й мову свою.
                       Буде пишатись тобою Європа.
                       Буде вітати твою зорю.

Згідно Указу Президента України з 2003 року в Україні святкують День Європи у третю неділю травня. Цей день став символом нового початку вільного та успішного шляху, мирної співпраці між суверенними націями, що грунтується на спільних цінностях та інтересах, миру, солідарності, демократії, добробуту людей та верховенства права. Прагнення до європейського рівня життя, європейських цінностей і стандартів став європейський вибір нашої країни.
     В Гаврилівській бібліотеці відбулось свято до дня Європи, яке підготувала завідуюча бібліотекою Марія Мельник, де ознайомила присутніх із культурою, історією та традиціями країн Європи і запросила всіх на подвір’я будинку культури на флеш-моб "Україна - європейська держава".
       Модераторами цього дійства були Марія Мороз та Віктор Федюк. Декламували вірші про Україну, Європу Соломія Бойко, Павло Одокій, Анастасія Литвинишин та Аліна Глинчак. Також звучали пісні "Як у нас на Україні", "Це моя земля" у виконанні Іванни Одокій, дует Анастасії Литвинишин і Аліни Глинчак подарував пісню "Музика рідного дому". Всі учасники флеш-мобу були задіяні, вони тримали в руках прапорці Євросоюзу і України і були приємно вражені таким цікавим святом.
      На завершення свята Марія Мельник подякувала всім учасникам, присутнім і побажала добра, мирного неба над головою, злагоди в родинах, радісного та незабутнього дитинства.
        Живімо з Європою!



суботу, 19 травня 2018 р.

"Вишиванка - символ Батьківщини, дзеркало народної душі"

      У невичерпній спадщині духовної культури українського народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка. Щороку в травні в Україні святкують День вишиванки. Вишиванку сприймають як символ єднання, солідарності і підтримки. Цього року майже всі українці одягли вишиванки. Українську вишивку називають «молитвою без слів», а сорочка-вишиванка – є головним оберегом людини.
     Українська вишиванка присутня всюди: без неї не обходиться жодне національне свято, вона є невід’ємним елементом гардеробу бізнес-людей, нею оздоблюють інтер’єр, без вишитого рушника важко уявити будинок справжнього українця...
     Жителі села Гаврилівка після відправи служби Божої в церкві завітали до бібліотеки, бо тут завжди затишно, можна відпочити, почитати журнали та газети, поговорити про щось цікаве, взяти книжку додому, ознайомитись з колекцією вишивок. Користувачі жваво обговорювали виставку з вишиванками і ділилися досвідом.
   До Гаврилівської бібліотеки також завітали учні четвертих класів з своїми класними керівниками Марією Іванівною Левицькою та Раїсою Романівною Гараздюк на свято, яке підготувала завідуюча бібліотекою Марія Мельник. Вона розповіла про українську вишивку, шанобливе ставлення до національних традицій. З великим захопленням діти розказували вірші, приповідки, повір’я, а потім всі разом заспівали пісню "Сорочка мамина". День вишиванки в бібліотеці пройшов змістовно, надзвичайно цікаво та зворушливо.


вівторок, 15 травня 2018 р.

«Найкраща в світі, добра, рідна, мила»"

     День матері – одне із найбільш зворушливих свят, адже кожен з нас родом із дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами.
     Вшановуючи День матері Гаврилівська сільська бібліотека-філія взяла участь у проведенні літературно-музичного свята "Материнська любов - найсвятіша".  Марія Мельник, завідуюча бібліотекою підготувала інсценізацію «Хвора мама», де учасниками були: Оксана Кейван – мама, Марія Мороз – дочка, Віталія Химинець – спокуса, Павло Одокій та Едуард Гавкалюк – ангели. З уст ведучих Іванни Одокій та Романа Мельника лунали теплі, щирі та прекрасні слова вдячності і любові для найдорожчих у світі матерів - Матері Божої-Діви Марії, матері-неньці України, рідній матусі.
А проведена гра «Вгадай сина чи дочку», де мами із зав’язаними очима повинні були знайти свою дочку чи сина викликами радісні, щирі емоції. Також в бібліотеці представлена виставка «Мама! Найдорожче слово в світі», де користувачі мали змогу ознайомитись.
Отець Роман Григораш, заступник голови ОТГ Василь Гринчак, староста села Василь Грицяк та голова Надвірнянської районної адміністрації Олександр Кеніз привітали матерів і подякували всім учасникам за проведене свято.

суботу, 12 травня 2018 р.

Година пам’яті "Уклін живим, загиблим слава"

       І живуть у пам’яті народу
    Його вірні дочки і сини,
               Ті, що не вернулися з походів
   Грізної, великої війни.
Василь Симоненко

     Згадати тих, хто пройшов крізь пекло війни, кому вдалося вижити, хто з думкою про своїх дітей, дружин та матерів поліг у бою, зібралися, школярі, вчителі, бібліотечні працівники, односельчани біля обеліска Слави, щоб вшанувати пам‘ять хвилиною мовчання, молитвою та покласти живі квіти на згадку про мужніх героїв.
     В ці дні Україна відзначає День пам’яті та примирення над нацизмом у Другій світовій війні. Перемога над фашизмом — це особлива подія в історії всього людства, яка вплинула на долі країн та народів, визначила подальший розвиток сучасного світу. Але людські жертви, що були покладені на вівтар перемоги, приголомшують — це десятки мільйонів. Всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам'яті народів, і спомин про них передаватиметься з покоління в покоління. Подвиги, здійснені нашими воїнами і трудівниками тилу, зробили їх героями. За кожним з них — людське життя, яскраве і талановите, безжалісно обірване у розквіті сил. 
    В бібліотеці пройшла година пам’яті «Уклін живим, загиблим слава», яку розпочала завідуюча бібліотекою Марія Мельник інформацією про події Другої світової війни та її вплив на Україну, про антигуманну сутність тоталітарних режимів та важливість не повторення їхніх злочинів у ХХІ ст. У виконанні Владислави Куєвди та Анастасії Воробець прозвучали вірші про героїчний подвиг, незламну мужність та тяжкі страждання нашого народу. 
      Біля обеліска Іван Бойко, вчитель історії розповів про наш край в роки другої світової війни, про односельчан-учасників війни, які викарбовані на цім обеліску. 
    Хоч читачі нашої бібліотеки ще зовсім юні громадяни України, але вони розуміють важливість цієї події. Нікого не залишили байдужими ці «дорослі» вірші про війну. Шануймо живих, пам’ятаймо загиблих, хто загинув за мир, свободу і спокій нашої держави.
.

понеділок, 7 травня 2018 р.

Духовна година "Вчитель людяності" про Блаженного Симеона Лукача.

 
6 травня, в день свята Великомученика Юрія Переможця і неділю Самарянки, з благословення пароха села Гаврилівки о. Романа Григораша та за сприяння Молодіжної парафіяльної спільноти Божої любові в приміщенні Гаврилівської сільської бібліотеки відбулася духовна година "Вчитель людяності".
З благословення о. Романа розпочалась духовна година, присвячена Симеону Лукачу. Іван Молитовник, голова молодіжної спільноти “Агапе” розповів парафіянам про Блаженного Симеона, його життєвий і тернистий шлях.
     Симеон Лукач народився в простій родині, яка мешкала в селі Старуня. У 1913 році Симеон Лукач вступив до Духовної семінарії, але через початок I Світової війни був змушений перервати своє навчання на два роки. У 1919 році після закінчення семінарії Симеон Лукач був висвячений на священика єпископом Григорієм Хомишиним. З грудня 1920 по квітень 1945 року викладав моральне богослов’я в греко-католицької семінарії. Був заарештований НКВД за пастирську діяльність і засуджений на десять років таборів. 11 лютого 1955 був звільнений. Після свого звільнення організував на Україні підпільну душпастирську діяльність серед віруючих Української греко-католицької Церкви, за що в 1962 році був знову заарештований і засуджений разом з іншим підпільним греко-католицької єпископом Іваном Слезюком. У в’язниці Симеон Лукач захворів на тяжку форму туберкульозу, що стало причиною його смерті 22 серпня 1964 року.
27 червня 2001 року Симеон Лукач був зарахований до лику блаженних Римським Папою Іоанном Павлом II під час його візиту в Україну.
  Присутні із задоволенням переглянули документальний фільм про Блаженного священномученика Симеона Лукача, який прикладом свого життя зробив усе, щоб ми тепер могли вільно ходити до церкви , молитися і плекати віру в Бога передану від батьків.
     Щиру подяку та підтримку від Коломийської єпархії висловили завідувачці бібліотеки п. Марії Мельник та всім присутнім, які виявили бажання запізнати таку величну духовну постать.

неділю, 6 травня 2018 р.

Свято матері "Матусю, сонечко моє..."

        Мама, мамочка, матуся... Скільки ніжності, тепла і любові у цьому слові, що називає людину, яка для всіх найближча, найдорожча, найрідніша. Мама — основа всіх основ. Мама народжує і виховує дитину, плекає, оберігає від біди і горя, турбується увесь вік за свою дитину, переймається її болем навіть на відстані.
    Мама — всьому початок. Мама — берегиня роду людського. Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона всім дітям, оберігає свою оселю. Її завжди називали святою. Теплі руки матері – це перше, що відчуває малюк. Ніжні дотики, ласкаві слова – все це прояви материнської любові, тепла. В дитинстві малим немовлятам співає колискосвих пісень, Її голос, яким би він не був, мелодійний чи ні, все одно наймилозвучніший, а як підросли вчить бути добрими, охайними, працьовитими. Недаремно в народі кажуть: “Яка мама, така й доня”.
     У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, теплий весняний вітер приносить свято Матері. До нас це свято прийшло недавно, але ми щасливі, що воно є. День матері – одне із найбільш зворушливих свят, адже кожен з нас родом із дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, пробачить, навчить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
    Напередодні цього свята в церкві Архистратига Михаїла, Марія Мельник завідувач бібліотекою підготувала і провела святочну академію "Матусю, сонечко моє...". Учасники Софія Демчук, Володимир Мельник, Анастасія Литвинишин, Святослав Мельник, Аліна Глинчак, Стефа Гереджук, Роман Гавриляк, Яна Петрик, Андрій Гавкалюк, Юля Федоришин, Іван Вельган вітали матерів теплими, ніжними словами та дарували їм квіти. Адже Мати – це та, хто дала їм життя, дала можливість з’явитися на цей світ, побачити сонце та небо, пробігтись зеленою травицею, проявити себе у цьому світі. Навіть, коли мама багато чого забороняє їм робити, життя, яке вона дала, дає можливість синам і дочкам проявити себе, творити, працювати, нести добро і тепло своєї душі ближнім.
      Окрасою свята були пісні "Молитва матері" та "Мамо, тобі низенько вклонюсь" у виконанні Іванни Одокій та Христини Хабайлюк. Всі учасники разом молилися молитву до Матері Божої і в знак подяки поставили квіти до її ніг.
      Священник отець Роман Григораш подякував за проведене свято, подарував всім учасникам образки та вручив подяки до Дня Матері: Марії Мельник – завідувач бібліотекою, Світлані Сідляр – заступнику директора по виховній роботі, Наталії Олексюк – вчителю молодших класів, Оксані Бойко – вчителю катехизації та малювання; учням школи –Христині Хабайлюк, Іванні Одокій та Марії Мороз.
    Мати – найрідніша людина. Хай вічно живуть наші мами, а ми, діти, завжди залишатимемося перед ними в боргу.