Година духовності "У звичаях, традиціях народу ти душу України пізнавай".

    Прийди до мене, Неділенько Зелена,

    Зеленою травою подвір’я устели,

    Веселкою ясною і піснею дзвінкою,
    Усім нам душу звесели.

 Одним з улюблених свят українського народу, що припадали на літо, була Трійця. Вона має церковну назву П’ятидесятниця, оскільки це п’ятдесятий день після Великодня. За церковними канонами, це свято вшановує Бога Отця, Бога Сина та Святого Духа. В народі ж воно здавна було святом розквіту природи, символізувало початок літа. Тиждень перед Трійцею називали зеленим, а три останні дні та три дні наступного Троїцького тижня звалися Зеленими святами.

     Троїцьке свято встановлене на честь зішестя Святого Духа на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови й ними говорити, переповідаючи людям учення Божого Сина. На місці зішестя було збудовано перший християнський храм, і з того часу Трійця вважається днем народження християнської церкви.
     В основі літньої обрядовості лежав культ рослинності і магія заклинання майбутнього врожаю. Оберегом від злих сил була зелень. Тому церкви, хати, господарчі будівлі прикрашали зеленню дерев. Ключовими в літньому обрядовому циклі були два поняття: вода і рослини. Саме довкола них вибудовувалися обрядові й магічні дії, пов’язані з шануванням сонця, рослинності, предків і покликані забезпечити врожай.
     В Гаврилівській бібліотеці пройшла духовна година "У звичаях, традиціях народу ти душу України пізнавай", на яку запросили Надію Адам’юк, яка розповіла про всі традиції, народні звичаї в наших краях. За старих часів люди зустрічали цей день дуже урочисто. Зранку господині поралися в господі, готували святкове зілля. Коли всі господарські справи були зроблені, люди вбиралися у святковий одяг, сідали в хаті й чекали, поки вдарять церковні дзвони. Ударить дзвін – блага звістка. Тоді всі побожно хрестяться й ідуть до церкви. Кожна дівчина відповідно до святкового звичаю несла в руках свіжі квіти. Ідучи до церкви, люди радо вітають один одного зі святою неділею. Після служби Божої за старих часів відбувався хресний хід до криниць, щоб освятити їх, окропивши їх свяченою водою. У деяких місцевостях освячували таким самим чином і оселі, і господарські будівлі – для захисту від русалок, які цими днями живішають і роблять людям шкоду.
    Також присутні мали змогу ознайомитись з виставкою-інсталяцією "Прийди, прийди до мене, Неділенько Зелена". Запрошені з цікавістю слухали розповідь керівника руху "Матері в молитві".