Великдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день по його смерті. У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), освячуються великодні кошики із пасками, крашанками та іншими стравами.
Є в українців добра традиція – святити їжу на Великдень у новому кошику. Так як традиційно радують себе обновками на це свято, так і для свяченого готують обновку.
Кошики, спеціально для великоднього обряду посвячення паски, виплітаються селянами і майстрами–ремісниками ще заздалегідь, плетуть їх із фарбованої лози, з ажурними краями.
Існує традиція заквітчувати їх миртом, аспарагусом, барвінком, квітами і кольоровими стрічками. До кошика кладуть гілочку свяченої верби і покривають кошик гарною вишитою серветкою або рушничком.
Прикрашання кошику зеленню – це символ вічного життя та безсмертя. Вишитий рушник символізує життя і долю. Це багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом. Нитка символізує життя. Плетіння нитки є також символом вічності, бо це процес, який можна продовжувати безконечно.
А ще під час освячення у кошик ставлять свічку, яка повинна нагадувати нам про Ісуса, який є Світлом для світу. Свічка – світло, яке виноситься назовні між людей.
Підбір продуктів у кошику не є випадковим. Кожен продукт має символічне значення. Що ж можна нести святити до церкви, а що – не бажано?
Про продукти у великодніх кошиках та їх значення розказували на засіданні клубу «Берегиня», яке проходило в бібліотеці, а також організовано виставку "Великодній кошик" для користувачів нашої бібліотеки.
Немає коментарів:
Дописати коментар