четвер, 25 листопада 2021 р.

Година скорботи «Голодомор – невиплакані сльози»

      Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
     Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
    25 листопада 2021 року в Гаврилівській центральній бібліотеці спільно з учасниками спільноти «Адонай», який діє при церкві Архистратига Михаїла, під орудою семінариста Тараса Воробця провели годину скорботи «Голодомор – невиплакані сльози». Розпочали спільною молитвою, відправили вервицю за голодомор в Україні.
      Про наслідки Голодомору, великі духовні втрати, які цифрами не зміряти, розповіли ведучі Вікторія Куєвда та Едуард Гавкалюк. Декламували вірші : «Пам’ять серця» - Вікторія Приймак, «Свічка пам’яті» - Мар’яна Приймак, «Знов прокинулись ранки холодні» - Анастасія Воробець, «Чому сумує, плаче дзвін» - Уляна Лацко, «Життя, що згасло, свічка не продовжить» - Вікторія Павелюк та Тарас Воробець. Присутні вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.
      Завідувачка бібліотекою Марія Мельник розповіла про трагічні сторінки українського народу, що примушують стискатися людські серця. І одна із них – Голодомор 1932-1933 рр., а також навела жахливі цифри геноциду. Запропонувала присутнім переглянути книги на виставці «А свічка плакала в скорботі», і запросила долучилися до Всеукраїнської акції «Запалимо свічку пам’яті» 27 листопада о 16 годині.





Немає коментарів:

Дописати коментар