Марія Вайно... "Жінка з келихом дощу". Гарна, ніжна, світла людина. В її житті не все було просто, однак за все дякує Богу. Вона любить творити, бо для неї це "надзвичайний процес, який приносить незрівнянне ні з чим відчуття". У її творах звучить тема любові, що через страждання таки перемагає. Якщо в поезіях можуть мати перевагу особисті переживання, то в новелах, ескізах, образках Марія Вайно розкривається як глибокий психолог, чуйна людина до людської щастя-долі, а то й - важкого хреста, під яким несила й горбитися.
Справжніми знахідками можна вважати новели "Бенефіс", "Фатум", "Черниця в миру". У цих творах як і в інших все правдиве, цілісне, життєве. В них доброта і довіра, біль і прощення, смуток і світла надія. І головне, на наш погляд - щирість і простота... Можна лише порадіти з того, що вірші Марії Вайно не залишаються суто особистими. Вони стосуються й наших почуттів, наших переживань, наших роздумів. Такими словами розповіла про авторку завідувачка Гаврилівською центральною бібліотекою Марія Мельник в літературній годині "Я сильна. Я спрагла. Я знову щаслива…", яка відбулася в бібліотеці та онлайн. Це цікава, несподівана, талановита письменниця, кінодраматург, ніжний лірик, глибокий психолог, неординарний митець.
Присутні ознайомилися з творами Марії Вайно, які були викладені на виставці "Я сильна. Я спрагла, Я знову щаслива..."
Читали вірші Мирослава Клим’юк "Запізніла зустріч", "А скрипка здригалась"; Катерина Кінаш «Україні», «Материне»; Іванна Одокій «Рідне»; Тетяна Коваль «Знову тихо сповзає ніч»; Тарас Воробець «І радощі, і біль – в нас все було»; Віктор Шабадас «Задума».
Немає коментарів:
Дописати коментар