Бібліомарафон "Моє багатство - рідна мова"

     Мова кожного народу - це та бездоганна криничка, з якої черпають воду прийдешні покоління. Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов'я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.

   21 лютого в Міжнародний день рідної мови який оголошений за рішенням ЮНЕСКО в Гаврилівській центральній бібліотеці пройшло свято рідної мови "Моє багатство – рідна мова".

   Про значимість рідної мови для кожної людини намагалася розкрити завідувачка Гаврилівською центральною бібліотекою Марія Мельник та закликала з дитинства любити, вивчати й не забувати свою мову.

     «Мова зберігає історію народу, його духовну красу, культуру, самобутність. Це творіння багатьох поколінь, код усієї нації…» - такими словами розпочали свято ведучі Вікторія та Влада Куєвди. Вони пригадали передумови проголошення Міжнародного дня рідної мови, згадуючи й «чорні» скорботні дати, що «пройшли» тернистим шляхом розвитку української мови.

      Про поетичну, ніжну, співучу й милозвучну українську мову учасники свята декламували вірші: Софія Демчук «Мово рідна», Анна і Тетяна Сідляр «О місячне сяйво і спів солов’я», «Мово рідна, слово рідне», Наталія Федоришин «Як парость виноградної лози». Членкині клубу «Берегиня» Наталія Сідляр та Світлана Макарська читали Катерини Мотрич «Молитву до мови».

      До уваги відвідувачів в бібліотеці представлена книжкова виставка "Мова - душа народу" і молитва вишита хрестиком на полотні. 

    На завершення свята присутні співали українські пісні «Ой чий то кінь стоїть», «Цвіте терен», «Мені ворожка ворожила» та ін.

Година-реквієм "Молитва лине в небеса..."

    Минає шість років від трагічних подій на Майдані, які назавжди залишаться в нашій пам’яті. Але, на превеликий жаль, Небесною Сотнею не закінчився біль і страждання України. Сьогодні йде війна на сході країни. В серцях незламних воїнів горить вогонь любов до рідної країни, і велика віра в перемогу. Захищаючи рідну землю від ворога, сьогодні віддають найдорожче - своє життя. 

    Сьогодні в Гаврилівській центральній бібліотеці пройшла година-реквієм «Молитва лине в небеса…», присвячена вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні. В вступному слові завідувачка бібліотекою Марія Мельник згадала Героїв, яких народила Революція Гідності, які віддали своє життя за волю, честь, за право бути українцем. Героїчна сотня зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами – охоронцями на небі. А згодом до них приєдналися сотні воїнів-героїв АТО. 

    Затамувавши подих, присутні дивилися фільм-реквієм «Небесня Сотня у вирій полетіла…», після якого поділилися своїми особистими враженнями про події, які відбувалися на Майдані. Під звук метроному хвилиною мовчання вшанували пам’ять про загиблих. 

  Ведучими години-реквієм були Наталія Федоришин та Вікторія Куєвда які щораз нас повертали в ті страшні дні Революції Гідності, що демонструвалися на екрані. 

    З болем і тугою в серці зіграли сценку «Героям Небесної Сотні» Володимир Мельник (роль сина) та Вікторія Куєвда – (роль мами). У виконанні Анжеліки Хабайлюк прозвучала пісня «Над землею тумани». Учасники: Анастасія Литвинишин і Іванна Лацко декламували вірш «Дякую вам за життя», Марія Мельник – «Пошли нам Боже благу вість», Яна Олійник – «Горить свіча і пам’яті сльоза», Софія Демчук – «Розмова з Шевченком». Захар Андрусяк читав вірш нашої односельчанки Галини Чик «Ні, не хотів ні подвигів, ні слави». 

     Під мелодію гімну Майдану " Пливе Кача" ведучі передавали запалену свічку з рук в руки.

 «Революція гідності» не тільки сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму, а й показала важливість національної ідеї. Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності, бажанням жити у вільній країні з справедливим та світлим майбутнім і за ці ідеали на Майдані пролилася кров. Нині саме за неї триває боротьба, і те, наскільки ця боротьба буде успішною, залежить від кожного з нас.

"Стрітення відзначаємо, весну -красну зустрічаємо"

     Наш народ має багаті традиції, що дійшли до нас із сивої давнини. З давніх часів 15-го лютого відзначали свято Стрітення - коли Свята Діва Марія з Йосифом принесли до Єрусалимського храму свого сина Ісуса Христа на 40-й день після його народження. У церквах на Стрітення освячують воду і свічки — їх вважають цілющими, а також сімейними оберегами. Це одне з 12 найбільших свят християнського року, яке завершує різдвяний цикл.

   На Стрітення в Гаврилівській центральній бібліотеці відбулась народознавча година «Стрітення відзначаємо, весну-красну зустрічаємо». Завідувачка бібліотекою Марія Мельник ознайомила присутніх з історією виникнення та традиціями святкування Стрітення в Україні, зокрема з прикметами, прислів’ями, пов’язаними з цим святом. Керівник молодіжної спільноти «Агапе» семінарист Іван Молитовник розповів про силу стрітенської свічки, прочитав молитву і закликав всіх разом помолитися.

   Учні, відвідуючи такі духовні години виявляють велику зацікавленість до традицій, культури українського народу, дізнаються не лише про історію свята, а й прикмети, ритуали, пісні, прислів’я пов’язані із цим святом.