Господи Ісусе Христе, ти йшов Хресною дорогою по грубому колючому камінні. Воно тяжко ранило Твої пресвяті ноги. А сьогодні Україна йде своєю Хресною дорогою, йде по камінні, руїнах, обгорілій землі. Ми складаємо сьогодні перед тобою важкі тягарі наших сердець, що страждають разом з нашою Україною. Жертвуємо нашу молитву за Україну. Молимося за те, щоб закінчилася війна, щоб якнайшвидше була ПЕРЕМОГА.
Сьогодні в церкві Архистратига Михаїла, з благословення отців Романа та Юрія, завідувачка Гаврилівською бібліотекою Марія Мельник з активними користувачами: Веронікою та Вікторією Демчук, Анною Грицяк, Яною Олійник, Іваном Федчишиним, Веронікою Гавкалюк, Соломією Ломиш, Тетяною та Анною Сідляр, Марією Мазур, Оксаною Іванишин, Анастасією Романюк, Ангеліною Гаврильчук, Марією Грицяк, Тетяною Олійник, Василем Сідляр, Анною Гавкалюк, Веронікою Андрусяк, Тарасом Хабайлюком, Євгеном Боднарем проходили стації Хресної дороги "Господи, врятуй мене, врятуй їх, врятуй нас!". “Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас” – витало храмом і вірилося, що так як, Ісус падав і вставав, зневажений нами за наші ж гріхи, встане з колін і воскресне наша багатостраждальна Україна, зраджена своїми ж дітьми. Ідучи від стації до стації, розважання переплітались під мелодію пісні «Чи ти був на Голгофі», а зображення картин про війну транслювались за допомогою мультимедійної презентації (оператор Володимир Мельник). На кожній стації учасники ставили квіти і запалену свічку біля стіп Ісуса на розп’ятті.
Мабуть, не одне людське серце стрепенулося від слів, що звучали під час проходження стацій, не одна християнська душа, роздумуючи над страстями Господніми, відчула той біль і страх, які відчував Син Божий, ідучи на смерть.
На завершення о. Юрій наголосив, що така спільна молитва є чудовою нагодою до глибшого усвідомлення про несправедливий засуд і смерть Христа, через наші погані вчинки, а тому має спонукати до глибшого співчуття і більшої любові до Ісуса. Щиро всім подякував і подарував образки.
