Вечір-реквієм "Великий голод - вічний гріх".

     Найтрагічнішою сторінкою української історії є голодомори ХХ століття. Їх було три. Найстрашнішим був голод 1932-33рр., який забрав за різними підрахунками близько 9 млн. життів. Національна пам'ять формує національну свідомість. Без національної пам'яті немає майбутнього нації.
     Ми живемо в незалежній Україні, але ми, як і раніше, в неоплатному боргу перед людьми, котрі стали жертвою сталінських репресій. Таких людей особливо багато в Україні, тому що режим завжди боявся національно-визвольного руху українського народу і завжди прагнув попередити назріваючу небезпеку репресіями.
     Покоління ХХІ ст. мають чітко усвідомлювати масштаби втрат, що поніс народ України, адже саме йому доведеться робити висновки на майбутнє. І тому, сьогодні ми маємо докласти всіх зусиль, щоб у майбутньому житті українського народу це ніколи не повторилося. Ми просто зобов'язані назавжди увічнити у своїй пам'яті тих, хто став безневинною жертвою голодомору. Ми повинні донести до світу, що штучні голодомори радянської епохи були нашим українським Голокостом.
      Голод 1932-1933рр. Цей другий голод в Україні за своїми жертвами і наслідками перевершив і перший і третій разом узяті.

     Задля збереження та вшанування пам'яті невинно убієнних українських селян наша бібліотека спільно зі школою провели вечір-реквієм "Великий голод - вічний гріх".На вечір був запрошений отець Роман Григораш. Під орудою вчительки танців Ольги Богданівни був поставлений танець учнями школи  на фоні пісні "Свіча", яку виконувала Христина Хабайлюк. Ведучими цього дійства були Іванка Іванишин та Тарас Воробець.
     В нашій бібліотеці представлена викладка літератури "Очима болю, відлунням в серцях".