Марія Вайно... "Жінка з келихом дощу". Гарна, ніжна, світла людина. в її житті не все було просто, однак за все дякує Богу. Вона любить творити, бо для неї це "надзвичайний процес, який приносить незрівнянне ні з чим відчуття". У її творах звучить тема любові, що через страждання таки перемагає. Якщо в поезіях можуть мати перевагу особисті переживання, то в новелах, ескізах, образках Марія Вайно розкривається як глибокий психолог, чуйна людина до людської щастя-долі, а то й - важкого хреста, під яким несила й горбитися.Справжніми знахідками можна вважати новели "Бенефіс", "Фатум", "Черниця в миру". у цих творах як і в інших все правдиве, цілісне, життєве. В них доброта і довіра, біль і прощення, смуток і світла надія. І головне, на наш погляд - щирість і простота... Можна лише порадіти з того, що вірші М.Вайно не залишаються суто особистими. Вони стосуються й наших почуттів, наших переживань, наших роздумів. Такими словами розповіла про авторку зав. філіалом Марія Мельник в літературній мандрівці "Жінка з келихом дощу", яка відбувалася в бібліотеці за круглим столом. Це цікава, несподівана, талановита письменниця, кінодраматург, ніжний лірик, глибокий психолог, винятковий мовець, неординарний митець.
Присутні ознайомилися з творами Марії Вайно, які були викладені на виставці "Я сильна. Я спрагла, Я знову щаслива..."
Читали вірші Наталія Гільтайчук "Запізніла зустріч", "А скрипка здригалась" та Назарій Романюк "Горішина", "Вимушеним емігрантам усіх часів". Мандрівка відбулась дуже гарно.
Немає коментарів:
Дописати коментар