Літературно-музичний вечір "Шлях Кобзаря - це шлях народу".

   Все йде, все минає... Та залишається пам’ять, добра слава про людей, що мандрують у світи в пошуках краю землі, у пошуках істини та правди. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить й ім’я великого українського поета Т.Г.Шевченка. Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. "Історія мого життя, - писав поет, - становить частину історії моєї Батьківщини".
    Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу
    Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: вже цілих два століття навесні Великий Кобзар приходить до нас, і щороку новим, неповторним.
    9 березня - день народження великого поета, людини світлого розуму, чистих помислів і трагічної долі - Т.Г.Шевченка.
    10 березня - це той день,коли людство вшановує пам’ять генія, що увійшов у безсмертя.
    Ці дві дати злилися в одну - Шевченківські дні. Протягом недовгих літ життя Тарас Шевченко зорав свою ниву і засіяв її словом добра, любові, правди та волі.
    Наша бібліотека кинула чисті зерна великої вдячності на Шевченкову ниву і провела літературно-музичний вечір "Шлях Кобзаря - це шлях народу". Марія Мельник розпочала свою промову зі сторінки "Кобзаря". Цю безсмертну книгу читали ще сучасники великого "Кобзаря", потім їхні діти, внуки і правнуки, тобто наші прадіди, діди і батьки, сьогодні в "Кобзар" вчитуємося ми. Читали вірші з "Кобзаря" Наталія Гвоздянчук та Мар’яна Торб’як. Користувачі мали змогу переглянути книжкову виставку в бібліотеці і в залі будинку культури, де проходило дальше дійство на сцені. Жіночим ансамблем будинку культури під орудою Лесі Гайдаш виконувалися пісні "Думи мої" та "На високій, дуже кручі".