Одне з найулюбленіших і найпоширеніших в Україні різновидів народної творчості є вишивка. Вона присутня в кожній українській хаті - це наш генетичний код, це оберіг, це історія нашого народу, викладена нитками на полотні.
Напередодні Дня вишиванки в Гаврилівській бібліотеці панувала особлива атмосфера — тепла, натхненна та сповнена українського духу. Завідувачка бібліотекою Марія Мельник провела зустріч з надзвичайною майстринею-вишивальницею, жителькою села Марією Лавришин.
Пані Марія поділилася своїм творчим шляхом, показала унікальні зразки вишивки та відкрила для всіх охочих символіку орнаментів. В її доробку є багато вишитих серветок, рушників, чоловічих та жіночих сорочок, подушечок, скатертин, різних картин та багато іншого. А особливою гордістю є вишиті нею образи, такі як: «Хресна дорога» - 14 стацій (подарувала в церкву Архистратига Михаїла), «Різдво Ісуса», «Тайна вечеря», «Ангел Хоронитель» і «Ісус вийшов з гробу» і ін. В даний час завершує свою роботу «Плащаниця».
Завідувачка бібліотекою подякувала всім, хто долучився до заходу! А особливо подякувала майстрині за її щирість, тепло і величезну працю. Кожна нова вишивка-це новий підхід до узору. Головний секрет її успіху-це любов до вишивки. Свою любов до вишивання вона прищеплює підростаючому поколінню. І щоб вишивка була найкращою - проявляє свою фантазію, творчість, видумку та старання. Кожен стібок — це любов, закладена у тканину, і саме цим поділилася з присутніми наша гостя. Як не можна уявити Україну без пісні й танцю, так не можна уявити п. Марію без вишиванки.
Немає коментарів:
Дописати коментар