12 січня в стінах Гаврилівської бібліотеки панувала особлива атмосфера. Тут зібралися шанувальники поезії та всі небайдужі до творчості Василя Симоненка, щоб відзначити 90-річчя з Дня народження видатного українського поета, публіциста та громадського діяча.
Василь Симоненко прожив коротке, але яскраве життя. Поет-шістдесятник, поет-лірик, поет-сатирик і просто незвичайна людина, яка безоглядно любила навколишній світ, любила життя, своїх батьків, а звідси – і народ, і, безумовно, Україну, яка «була в його грудях», «у чолі і в руках». Далеко не кожен поет зважувався на правду. До 80-х років ім’я Василя Симоненка не промовляли, а твори не друкували. Та настав час – народ все-таки пізнав його і оцінює нині як належить.
І сьогодні звучала його поезія із вуст Анни Грицяк, Анастасії Романюк, Яни Олійник, Світлани Макарської. Захід під назвою «Я син свого народу», підготовлений завідувачкою бібліотеки Марією Мельник, став справжнім святом слова.
Тож прислуховуємось до голосу Василя Симоненка, яким він і сьогодні вітає життя: «Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив...»; читаємо і перечитуємо його твори, щоб вчитися на власних помилках не повторювати їх знову. І за будь-яких обставин тримаймося однієї із багатьох мудрих настанов нашого поетичного і світоглядного Пророка: «Я хочу бути правді вічним другом і ворогом одвічним злу!»
Немає коментарів:
Дописати коментар