Голодомор – це справжня трагедія українського народу. Україна пережила два великих випробувань, та найстрашнішим по праву вважають 1932-1933 роки. Суспільство, цвіт нації штучно та масово винищували. Матері навмисно вбивали своїх дітей аби ті не мучились від голоду. Та страшна мука забрала життя мільйонів українців, спустошила землю, зруйнувала сільське господарство.
Голодомор приніс на українську землю страх, який досі живе серед нас. Лише правда про геноцид українського народу і пам’ять про кожного невинно убієнного може звільнити націю від цього важкого спадку.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
Сьогодні, 23 листопада , в Гаврилівській бібліотеці пройшла година скорботи «Голодомор - незагоєна рана України». Вже третій рік пам’ятні дні відбуваються під час повномасштабної війни. Це велика трагедія для українського народу.
Завідувачка бібліотекою Марія Мельник розповіла про трагічні сторінки українського народу, що примушують стискатися людські серця. І одна із них – Голодомор 1932-1933 рр., а також навела жахливі цифри геноциду. Активні учасники декламували вірші: Анна Грицяк «Свічка пам’яті», Ірина Дуб’як «Палахкоче свіча поминальної нині молитви», Анна Сідляр «Прости нас, Господи великий», Тетяна Сідляр «Пам'ять серця».
Присутні вшанували пам’ять безневинно убієнних хвилиною мовчання. Також бажаючі мали можливість ознайомитися з виставкою-інсталяцією «А свічка плакала в скорботі», присвячену тим страшним подіям, що відбувались в 32-33р., і запросила долучитися до Всеукраїнської акції «Запалимо свічку пам’яті» о 16 годині.
Немає коментарів:
Дописати коментар