Микола Руденко народився 1920року в селі Юрівці на Луганщині і зростав у шахтарському краю, який згодом ожив всіма своїми реаліями в поезіях. Там закінчив десятирічку, після чого вступив на філологічний факультет Київського університету. Але навчання перервалося призовом до армії. Потім - війна, блокадний Ленінград, поранення, довге лікування в шпиталі, повернення на фронт і демобілізація капітана Руденка аж 1946-го.
Два десятиліття відсутності в літературному процесі, власне, цілковитого літературного небуття (його книжки було вилучено з бібліотек, твори не друкувалися, ім’я не згадувалося), - строк справді великий. За цей час виросло багато читачів, які ніколи навіть не чули про Миколу Руденка. І вони тільки відкривають його для себе.
20 грудня в нашій бібліотеці була проведена година інформації до 95-річчя від дня народження Миколи Руденка "Спасибі за визнання. Це для мене найліпші ліки". Бібліотекар Марія Мельник ознайомила про життєвий і творчий шлях письменника. Учасники зустрічі Леся Гайдаш та Іван Гавкалюк декламували поезію Руденка "Брати", "В моїм краю" і ін. Серед вітчизняного письменства М.Руденко - єдиний, хто удостоєний найвищого визнання в нашій державі - звання Героя України!
Немає коментарів:
Дописати коментар