Та чому ж ти не маєш кінця?!
Перехрестимо жалібно лоба.
І - до смертного знову вінця...
А.Листопад.
Горить свіча пам’яті... з того часу минуло більше вісімдесять років. Багато трагедій пережив і надалі переживає український народ, але страшнішого лиха, ніж голод 1932 - 1933 років, історія України не знає. Мільйони українців померли від голоду, десятки мільйонів не народилися лише тому, що були українцями... Їх доводили до відчаю. Немислимий маштаб цієї трагедії, яка називається Голодомором.
В бібліотеці представлена виставка "Очима болю, відлунням в серцях" про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом.
В бібліотеці проведено годину - спомин "Вічна пам’ять замореним голодом". Також бібліотека взяла участь у відзначенні пам’ятної години , яку проводила школа.
Вірте, моліться, пам’ятайте і запалюйте свічки - свічки на знак скорботи і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників!
